- двигтіти
- dwyntity
дієсл.dźwigać
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
двигтіти
Смотреть что такое "двигтіти" в других словарях:
двигтіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
двигтіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
двигтіння — я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
двигтіти — гчу/, гти/ш, недок. Трястися під впливом дії сили; дрижати … Український тлумачний словник
двигтіти — двигтит, Вр. Дрижати, бути в русі. Земля двигтит, як потяг їде … Словник лемківскої говірки
двигіт — готу, ч., розм. Те саме, що двигтіння … Український тлумачний словник
двиготіти — очу/, оти/ш, недок., розм. Підсил. до двигтіти … Український тлумачний словник
двигтячи — Дієприсл. до двигтіти … Український тлумачний словник
движіти — жу/, жи/ш, недок. Те саме, що двигтіти … Український тлумачний словник
дрижати — жу/, жи/ш, недок. 1) Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2) Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто,… … Український тлумачний словник
задвигтіти — ти/ть, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися … Український тлумачний словник
